Група стандартизації географічних назв


Для вирішення практичних завдань зі стандартизації географічних назв у ДНВП «Картографія» у вересні 1992 р. було створено відділ стандартизації географічних назв. Відділ розпочав роботу над методичними документами та інструкціями з передачі українською мовою географічних назв зарубіжних країн. Серед перших були інструкції з найпоширеніших європейських мов: англійської, німецької, іспанської, італійської, французької. Проекти цих інструкцій було підготовлено у 1993 – 1994 рр. Наступним етапом (1995 – 1996 рр.) була розробка інструкцій для передачі географічних назв сусідніх країн: Польщі, Чехії, Словаччини, Румунії та Молдови, а також Литви, Швеції, Угорщини (1-й варіант), пізніше Білорусі, Російської Федерації, колишньої Югославії, Болгарії, Угорщини (2-й варіант). Всього було розроблено і затверджено16 інструкцій. За матеріалами розроблених інструкцій підготовлено серію словничків географічних назв континентів і прилеглих до них територій («Африка», «Австралія та Океанія», «Південна та Центральна Америка», «Північна Америка»), оновлено та перевидано у 2002 р. довідник «Назви країн і територій світу». Роботи зі створення нових інструкцій із передачі зарубіжних географічних назв українською мовою продовжила лабораторія із стандартизації географічних назв, яка створена при ДНВП «Картографія» у грудні 2002 р. (з 2008 р. – відділ стандартизації географічних назв). У 2006 – 2007 рр. було завершено розроблення інструкцій для передачі географічних назв і термінів Фінляндії, Данії, Норвеґії, Греції, Портуґалії і Бразилії, у 2008 – 2009 рр. – Бельґії, Нідерландів, Туреччини, Естонії, Словенії, Македонії, Албанії. Загалом, за роки незалежності України відділ стандартизації географічних назв ДНВП «Картографія» розробив 28 інструкцій, що затверджені центральним органом виконавчої влади у сфері топографо-геогдезичної та картографічної діяльності. Пізніше на основі цих інструкцій були укладені відповідні Кодекси усталеної практики). У вищезгаданих розроблених інструкціях (Кодексах усталеної практики) з передачі іншомовних географічних назв українською мовою застосовано фонетико-графічний (звуко-буквений) принцип передачі географічних назв.За розробленими інструкціями фахівцями відділу стандартизації географічних назв ДНВП «Картографія» створено електронний «Газетир географічних назв світу українською мовою», який налічує близько 80 000 географічних назв світу.

Складність вирішення питань стандартизації полягала у тому, що роботи в цьому напрямі проводилися без правового забезпечення, і результати її мали рекомендаційний характер. 31 травня 2005 р. Верховною Радою був прийнятий Закон України «Про географічні назви». Цей Закон визначає правові основи регулювання відносин та діяльності, пов’язаних з найменуванням і перейменуванням географічних об’єктів, а також унормуванням, державною реєстрацією, використанням і збереженням географічних назв як складової частини історичного і культурного спадку України. Чотирнадцять його статей охоплюють усю сферу діяльності, пов’язану з географічними назвами.

Як відомо, українські географічні назви передаються відповідно до вимови згідно з нормами і правилами українського правопису.Основні принципи і правила написання українських географічних назв державною (українською) мовоюу загальнені у Кодексі усталеної практики «Топонімічні настанови (для видавців карт та інших видавців)» (2010). У 2011 р. Топонімічні настанови були перекладені англійською мовою (Toponymic guide lines for international use. Ukraine) зi спеціальними рекомендаціями для зарубіжних користувачів. Вони були представлені на 10-й конференції ООН зі стандартизації географічних назв (Нью-Йорк, 30 липня – 10 серпня, 2012), отримали схвалення експертів і розміщені на сайті Групи експертів ООН з географічних назв.

Україна є членом двох (з 24 наявних) відділів Групи експертів ООН з географічних назв – Відділу Східної Європи, Північної та Середньої Азії та Відділу Східної, Центральної і Південно-Східної Європи. Представники відділу стандартизації географічних назв регулярно беруть участь в засіданнях обох відділів.

Нині група стандартизації географічних назв ДНВП «Картографія» працює над створенням Державного реєстру географічних назв. Створення та ведення Державного реєстру географічних назв реалізується на підставі Закону України «Про географічні назви» від 31 травня 2005 р. № 2604-ІV.

Онлайн «Латинка»